Шкідники лісу: «маленька» загроза? Ні, велике лихо!

Короїд, шовкопряд та червонохвіст – шкідники, що пошкоджують та знищують ліси Вінниччини
Шкідники лісу (комахи чи хвороби) були завжди. Але якщо певні фактори сприяють їхньому активному розмноженню, то внаслідок цього знижується продуктивність (якість) насаджень або всихають дерева.
Зазвичай, шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа (яке ми фактично на сьогодні й маємо) – до 5 генерацій! Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам.Приміром, ослаблена сосна не захищається смолотечею від верхівкового короїда і всихає. А короїд харчується, розмножується і разом із потомством переселяється на сусідні дерева.
Станом на 1 півріччя 2019 року працівниками державної лісової охорони держпідприємств лісового господарства Вінниччини всього зафіксовано осередків шкідників лісу (стовбурових та листогризучих) на загальній площі 1337 га. Найбільше осередків вогнищ виявили лісівники Вінницького лісгоспу (1090 га), що пов’язано із великим відсотком хвойних порід у складі лісових угідь лісгоспу (короїди пошкоджують саме ялину, сосну). Усього по області на сьогодні виявлено 120 га осередків ураження короїдом-типографом та 268 га – верхівковим короїдом. За останнє десятиліття всихання ялини європейської від жука-короїда охопило близько 1 тис. га лісів Вінниччини (майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів), всихання сосни звичайної охопило близько 100 га. Нашестя короїдів уже не перший рік «спалює» хвойні насадження по всій Україні.
Та останнім часом ліси Вінниччини почали атакувати й інші шкідники, листогризучі. Вони небезпечні тим, що з’їдаючи листя, молоді пагони, стримують нормальний ріст та формування правильної крони дерева. Активізував свою діяльність непарний шовкопряд, якого виявили у Вінницькому та Крижопільському лісгоспах на площі 345 га. А ще значну площу лісів Вінницького лісгоспу вразив червонохвіст (зафіксовано 604 га осередків ураження). Його активність лісопатологи виявили минулої осені, вперше у такому масштабі за останні роки. Ця гусінь, як і шовкопряд, полюбляє харчуватися листям основної лісоутворюючої породи наших подільських лісів – дуба звичайного. Крім того, при контакті із гусінню червонохвоста на шкірі людини залишається алергічна реакція, схожа на опік.
Для боротьби із шкідниками застосовують різноманітні методи. Проти короїда використовуються у незначній мірі феромонні пастки. Допомагають регулювати чисельність шкідника природні вороги – ентомофаги та птахи. Лісівники Вінниччини щороку встановлюють шпаківні та синичники, вводять у склад лісових насаджень певні породи дерев для приваблення птахів (черешня, берека), розселяють та охороняють мурашники. У 2019 році лісівники держпідприємств Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства усього розвішали 18400 штучних гніздівок (шпаківень, синичників, огородили 340 і переселили 175 мурашників.
Підвищення чисельності комахоїдних птахів у лісових насадженнях стримує масове розмноження різноманітних шкідників лісу - шпильково-листогризучих комах. Сім’я синиць за літо, наприклад, знищує близько 4 тисяч гусениць. А пара горихвісток - 7,5 тисяч. За період годування своїх пташенят синиця блакитна знищує 24 мільйони яєчок комах. Пара мухоловок строкатих для вигодовування 6 пташенят протягом 15 днів збирає з навколишніх дерев від 1 до 1,5 кілограмів комах.
Для боротьби із шовкопрядом та червонохвостом лісівники застосовують нафтування - це обробкаяйцекладоккомахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки. Якщо ж цього не зробити до того часу, коли гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, то тоді можна лише знищувати її фізико-механічним способом або навіть хімічним, при масовому ураженні лісу.
Але найкращий метод боротьби з комахами-шкідниками – це своєчасна локалізація осередку шкідників - для того, щоб не допустити розповсюдження його на інші дерева.
Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
Повернутись